Ця овочева рослина не надто часто зустрічається на наших присадибних ділянках. А зрідка побачивши на прилавку пучок великого листя з товстими черешками, деякі приймають його за зв’язок бурякового бадилля і запитують, навіщо його продають. Взагалі, це й не дивно. Листя мангольда дуже схоже на бурякові, та й друга назва цієї рослини “листяні буряки”.

Його черешки бувають різних кольорів: жовті, зелені, червоні і навіть сріблясті. Залежно від цього і підрозділяють мангольд на різновиди. Їдять у мангольда і листя, і соковиті черешки. З листя готують різноманітні супи та пюре, а також використовують як начинку для пирогів. А відварені в підсоленій воді та очищені черешки хороші для салатів, у суміші з іншими інгредієнтами, і як друга страва з підливами та соусами. Їх можна їсти і відвареними, і смаженими, і запеченими.

Мангольд – це дуже корисний та смачний овоч. Тільки, якщо звичайні буряки садять заради її коренеплодів, то у мангольда в їжу використовуються жирні черешки та листя. Культура ця однорічна, яка не вимагає надто складного догляду і невибаглива до навколишніх умов.

У цій статті ми дамо кілька порад щодо вирощування Мангольда, докладніше можна почитати за посиланням https://goncharyk.com.ua/archives/category/roslini.

Вирощують мангольд із замоченого, але не пророщеного насіння

Під зиму або напровесні ґрунт перекопують на глибину лопати. Якщо земля дуже виснажена, то необхідно під перекопування внести перегній або повне мінеральне добриво (але в жодному разі не свіжий гній).

Місце для цієї рослини краще сонячне. Сіють мангольд рядками, відстань між якими має бути близько сорока сантиметрів. Посів найкраще проводити в промочені водою борозни, глибиною близько двох см, насіння розташовувати на відстані три-чотири сантиметри. Якщо схожість насіння буде гарною, то необхідно провести два прорідження за сезон: спочатку, коли відростуть два-три листи, – до 8-10 см, а вдруге, тижнів через два, – до 20-25 см. Видалене листя цілком годиться для використання у їжу.

Можна застосувати й інший спосіб висіву гніздовий

Гнізда, кожне з яких сіють по 3 насінини, повинні бути розташовані на відстані 40 см. При появі другого листа проводять проріджування, залишаючи в гнізді тільки одну рослину. Відмінною та дуже корисною особливістю цієї культури є те, що її посів можна проводити протягом усього сезону, отримуючи, таким чином, кілька знімань урожаю та забезпечуючи свій стіл різноманітними стравами з мангольду все літо та осінь.

Догляд за мангольдом не надто складний

Оскільки в їжу вживається листя і черешки, потрібно робити все для нарощування зеленої маси рослини. Тобто, перш за все, необхідний хороший регулярний полив, тоді листя вийдуть більшими і соковитими. Дуже добре проводити після кожного зрізання добрива розведеним у воді азотним добривом, наприклад, сечовиною. Тільки потрібно суворо дотримуватись норми добрива, вказаної на пакеті: при її перевищенні легко спалити рослину.

Прибирання мангольду проводиться у кілька етапів. Не потрібно зрізати все бадилля відразу. Спочатку зрізають кілька зовнішніх листків, залишивши недоторканою середину кущика. Слідкуйте за тим, щоб при зрізанні не залишався шматочок черешка, інакше він може загнити, і пропаде вся рослина. Через деякий час ця середина розростеться, і можна буде розпочати чергове збирання врожаю. Лише пізньої осені листя обрізають повністю.

Але й надалі ця чудова рослина може продовжувати радувати вас своїм дивовижним смаком. Для цього обережно викопайте кущик, обріжте зовнішні листи, а решту посадіть у парник, що не опалюється. Якщо такого у вас немає, то засипте коріння піском і зберігайте в прохолодному підвалі. Причому, чим менше світла буде в приміщенні, тим смачнішим і ніжнішим буде листя рослини.

А можна посадити такий кущик у горщик і тримати в кімнаті, поливаючи та удобрюючи. Тоді всю зиму ви отримуватимете другий урожай для додавання до салатів. За бажання можна отримати своє насіння мангольду. Для цього в городі потрібно залишити кілька рослин як маточники і не обрізати з них листя. Наприкінці вересня їх викопують, видаляють листя і зберігають у прохолодному погребі чи підвалі. Рано навесні рослини висаджують у ґрунт “по шию”. Цього сезону такі саджанці зацвітають і зав’язують насіння.